Система недержавного пенсійного забезпечення – це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка грунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Як будь-правовий акт наділяє нас поруч певних прав і свобод, так і прийнятий Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (№ 1057 від 09.07.2003 р.) відкриває перед будь-яким громадянином України можливість скористатися правом на поліпшення свого матеріального становища після відходу на пенсію.

Інститут недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) виник в якості альтернативної форми, покликаної надати додаткові можливості громадянам подбати про своє майбутнє.Передаючи відповідальність за матеріальне благополуччя пенсіонерів недержавним пенсійним фондам, держава довіряє суб'єктам НПЗ та специфічні повноваження, що дозволяють проводити ефективну фінансову політику щодо розвитку накопичених пенсійних коштів.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:

• законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;
• заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;
• економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
• розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновників і роботодавців – платників пенсійного фонду, адміністратора, компаній з управління активами, банку - зберігача з метою унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;
• гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм Законом про недержавне пенсійне забезпечення;
• цільового та ефективного використання пенсійних коштів;
• відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених Законом про недержавне пенсійне забезпечення та іншими нормативно-правовими актами;
• державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.

Планові перевірки діяльності пенсійних фондів, суб'єктів, що надають послуги в сфері НПЗ: адміністраторів, керівників компаній, банків-зберігачів у межах своєї компетенції здійснюють не рідше одного разу в рік такі державні органи:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Результати перевірок підлягають опублікуванню в порядку, визначеному законом "Про недержавне пенсійне забезпечення" у засобах масової інформації (офіційне видання "Україна Бізнес Ревю") і в електронних засобах (на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг).

Національний банк України.

В даний час недержавні пенсійні фонди (НПФ) домінують на світовому ринку інвестицій. Акумуляція пенсійних активів в деяких країнах досягає показників, сумірних з об'ємом валового національного продукту (НВП). Наприклад, у системі НПЗ Великобританії накопичені кошти, що перевищують НВП (понад $1 трлн.), у Німеччині цей показник становить 40% від НВП і т. д. В структурі світових інвестиційних ресурсів НПФ займають перше місце (25%), випереджаючи страхові компанії (13%) і банки (9%).